Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эй, чуваки, как дела? Это я, наркоман-рэпер, который всегда готов поделиться своими безумными историями! Сегодня расскажу вам о диком приключении, которое произошло со мной не так давно. Берите попкорн и готовьтесь к невероятной истории!
Дело было так. Я решил сделать закладки в своей жизни и решил попробовать кокаин. Все мои друзья уже давно наслаждались этим безумным веществом, и я тоже решил не отставать. Насытившись информацией о его мощном эффекте, я отправился в поисках толкача.
Мой друг, который знал все о наркотиках, рассказал мне про одного опытного пранкера. Говорил он, что этот парень может достать все, от мухомора до гаррика. "Это именно то, что мне нужно!" - подумал я и сразу же отправился на место встречи.
Встреча с толкачом прошла на ура! Он сразу заметил, что я новичок в этом деле, и решил меня попробовать на прочность. "Ты хочешь кокаина? Хорошо, чувак, но для начала я дам тебе гарик, чтобы ты понял, что настоящий кайф такое!" - сказал он, протягивая мне кусочек гашиша.
Словно несметная энергия вдохновила меня, я взял гашиш и зашел в подъезд, чтобы испробовать новое чудо жизни. Такой насыщенный аромат и мощное влияние моментально охватили меня. Я чувствовал, будто ноги оторвались от земли, а разум парил где-то в облаках. Мне хотелось петь, танцевать и быть бессмертным!
Но мне нужно было не забывать о главной цели - достать кокаин. Поднявшись на третий этаж подъезда, я уже чувствовал себя настоящим героем. "Всем этим бабам с костылями надо было просто полакомиться прекрасным гарриком!" - подумал я, проникая в магазинчик у толкача.
|
В магазине меня ждал настоящий ассортимент разных наркотических средств. Я видел глаза толкача, которые сверкали от радости, видя мое состояние блаженства. Я был готов на все ради долгожданного кокаина. "Дай мне своего самого лучшего мефа!" - сказал я, вдыхая мощный запах наркоты. |
Я не мог поверить в то, что смог достать такое крутое вещество. Но внезапно, во время своего победоносного ощущения, я услышал шум снаружи. Оказывается, бабки со своими костылями проникли в магазин. Они видели мои торжественные танцы и зажигательные песни.
"Молодежь сегодня совсем с ума сошла!" - говорила одна из них, а другая продолжала смотреть на меня со своим укорительным взглядом. Мне было стыдно и смешно одновременно - ведь они не могли понять всей прелести нашего удивительного мира. Однако, бабка с костылем сильно восхищалась моими талантами и сказала, что я должен зайти в ее дом и спеть для нее песню. "Ладно, почему бы и нет?" - подумал я, и мы отправились в путь на автобусе. Автобус был переполнен людьми, которые явно не оценили бы мою ситуацию. Но я ничего не боялся, ведь я был на вершине мира! На каждой остановке я танцевал и пел свои песни, несмотря на странные взгляды пассажиров. Я был их королем, а они просто не знали об этом! Но все хорошее когда-нибудь заканчивается. В один прекрасный момент автобус остановился, и из него вышел настоящий тиран - водитель. Он смотрел на меня, как на последнюю мразь, и грозно сказал: "Ты, парень, выйди с моего автобуса прямо сейчас!" Мое сердце ушло в пятки, но я собрался с силами и спокойно вышел. COCAIN 99% ПОХОЖЕЕ... |
